Проблема кваліфікованих інженерно-педагогічних кадрів
стала гострішою під час війни. Тисячі викладачів та майстрів виробничого
навчання з перших днів пішли на фронт.
Для забезпечення училищ педагогічними кадрами у 1941 році минулого століття
в системі трудових резервів за досвідом деяких навчальних закладів було
засновано інститут помічників майстра виробничого навчання із числа кращих
учнів, які, продовжуючи навчання, надавали допомогу майстрам у навчанні своїх товаришів.
У 1943/44 навчальному році кадрами майстрів виробничого навчання училища та
школи були забезпечені тільки на 77%.
З метою забезпечення розвитку трудових резервів було видано розпорядження
РНК СРСР від 7 липня 1943 р. “Про створення індустріальних технікумів у системі
Головного управління трудових резервів для підготовки майстрів виробничого
навчання”.
На виконання цього розпорядження 31 травня 1944 року був створений
Київський індустріальний технікум Міністерства трудових резервів СРСР. Перший
набір становив 138 юнаків та дівчат – випускників ремісничих училищ багатьох
міст України за двома фахами “Обробка металів різанням” та “Металорізальні
верстати”. Першим директором технікуму (1944 - 1946 рр.) був Гаврило Лук?янович
Головин, у